Тема уроку: ВСТУП. Предмет і завдання курсу «Медіа - культура». Людина
у світі інформації.
Мета: Ознайомити учнів з поняттям
«інформація» та навчити розуміти її необхідність у сучасному світі. Ознайомити учнів з
предметом і завданнями курсу «Медіа - культура»,
навчити розуміти поняття «медіа», «медіа-грамотність», «інформаційна культура»,
формувати навички оволодіння навчальним матеріалом за допомогою комп’ютера,
розвивати комунікативні здібності учнів, виховувати культуру мовлення, вміння
висловити свою точку зору.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань (з
елементами тренінгу)
Обладнання: малюнки з зображенням сонця,
річки, хмар; клейкий
кольоровий папір; листи паперу формату А4; комп’ютери; електронні носії
інформації; електронні версії підручників.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Привітання – тренінг.
(На дошці розміщено три малюнки, що відображають настрій
людини: сонечко(гарний настрій), річка (нейтральний) та хмарка (поганий)).
Вчитель: Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення нового
для вас предмету «Медіа-культура». Існує такий вислів: «Якщо починати нову
справу з гарним настроєм, то вона обов’язково закінчиться вдало». Сьогодні я
маю дуже гарний настрій, через те, що впевнена, що наше спілкування буде
змістовним, цікавим, а головне – корисним для вас. Сьогодні кожен з вас
обов’язково дізнається щось нове.
А з яким настроєм ви розпочинаєте вивчення предмету
«Медіа-культура»?
І що очікуєте від
сьогоднішнього уроку?
( Вчитель роздає кожному учневі листок клейкого паперу,
на якому пропонує написати, що учні очікують від уроку. Після написання,
вчитель пропонує приклеїти листок паперу на один з малюнків, що відображує
настрій учня та пояснити, чому він має той чи інший настрій ).
Вчитель: Подивіться, будь ласка, більшість з вас мають переважно гарний настрій, і
це дуже добре! Це означає, що нам обов’язково буде цікаво працювати разом, і
все, що ми вивчатимемо даватиметься нам легко і вдало!
Тож, розпочнемо наш урок.
2.Актуалізація знань учнів, оголошення основних завдань
уроку.
Вчитель: Людина живе у світі інформації. В міру свого розвитку
людське суспільство досліджувало навколишній світ, накопичуючи про нього
інформацію. Знання про навколишній світ і про самого себе
дозволяють людині краще пристосуватися до життя. Інформація відіграє в житті
людей величезну роль. Ми одержуємо її за допомогою наших органів почуттів з
навколишнього світу, за допомогою розмовної мови від інших людей або із книг,
добуваємо в процесі діяльності. Кожен з вас постійно використовує інформацію у
своєму повсякденному житті: при спілкуванні з друзями чи батьками, при
підготовці до уроків, при виконанні різноманітних творчих завдань. Скажіть,
будь ласка, звідки ми можемо отримати інформацію? Які існують джерела отримання
інформації?
(Книги, періодичні видання,
спілкування з іншими людьми, перегляд відеофільмів, відеороликів, реклами,
прослуховування різноманітних аудіо- матеріалів, радіо, телебачення, інтернет )
Вчитель: А тепер я хочу, щоб ви взяли до уваги таку інформацію:
«Найбільшу кількість інформації (близько
90%) людина одержує за допомогою зору, близько 9% — за допомогою слуху й тільки
1% за допомогою інших органів почуттів (нюху, дотику й смаку)». Це значить, що основну кількість інформації ми
отримуємо завдяки візуальним засобам. Назвіть їх, будь ласка!
(Фотографії, картини, плакати,
книги, рекламні щити, тексти різноманітного спрямування, зображення, перегляд
відео, телепередач, тощо).
ІІ. Основна частина уроку.
І.
Ознайомлення учнів з теоретичним матеріалом.
1.
Ознайомлення учнів з поняттям «інформація».
Вчитель: Ви правильно визначили основні джерела отримання
інформації. Отримана людиною інформація у формі зорових,
слухових і інших образів зберігається в його пам'яті. Людське мислення можна
розглядати як процеси обробки інформації в мозку людини. На основі інформації,
отриманої за допомогою органів почуттів, і теоретичних знань, придбаних у процесі
навчання, людина створює інформаційні моделі навколишнього світу.
А
що ж таке інформація? Давайте
з’ясуємо.
(Учні висловлюють свої припущення щодо поняття
«інформація»)
Вчитель: Так. Все це вірно. Але існує чітке визначення слова «інформація».
Слово «інформація» походить від латинського слова
informatio, що в перекладі означає відомість, роз'яснення,
ознайомлення.
Інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як
корисні. Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує
споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
Давайте запишемо в зошити визначення поняття
«інформація».
2. Ознайомлення учнів з інформаційними процесами.
Вчитель: Людина живе у світі інформації,
починаючи отримувати її ще до свого народження. Завдяки інформації вона
навчається ходити, розмовляти, мислити, розвивається й взагалі існує. Щоб
зрозуміти роль інформації в житті людини, потрібно передусім з'ясувати, які дії
з нею можна виконувати, тобто слід
визначити, які існують інформаційні процеси. Давайте подумаємо, що можна робити з інформацією?
(Вчитель пропонує дітям висловити свою точку зору,
записавши її на листі паперу)
Вчитель: Добре, а тепер скажіть, що ж ми можемо робити з
інформацією?
(Діти відповідають по черзі, поклавши свій листок з
відповіддю на стіл вчителя)
Вчитель: А тепер погляньте, скільки дій ми можемо виконувати над інформацією. Їх усі
можна поєднати у таблицю. Погляньте, будь ласка на свої монітори і замалюйте
таблицю у свої зошити.
3. Бесіда з
учнями щодо опрацьованого матеріалу.
Вчитель: А
тепер я пропоную розглянути кожен інформаційний процес окремо.
(Учні наводять приклади інформаційних процесів з власних
життєвих ситуацій)
V. Ознайомлення учнів
з основними теоретичними поняттями уроку.
Перелік теоретичних понять:
1.
Інформаційна
культура – сукупність
матеріальних та інтелектуальних цінностей у галузі інформації, а також
історично визначена система їх відтворення і функціонування у соціумі.
2.
Медіа – засоби масової комунікації – технічні засоби створення
запису, копіювання, розповсюдження, зберігання, сприйняття інформації та обміну
її між автором та аудиторією
3.
Медіа-культура,
медіа-грамотність - система рівнів розвитку особистості людини,
здатної сприймати, аналізувати, оцінювати медіа текст, займатися медіа
творчістю. Результат медіа-освіти, вивчення медіа.
2. Обговорення
теоретичних понять.
3. Конспектування
теоретичних понять.
4. Тестування
за змістом самостійно опрацьованого матеріалу.
VI.
Узагальнення вивченого протягом уроку.
1.Висловлення
учнями своєї думки щодо актуальності проведення експерименту та впровадження
медіа-технологій в освітній процес.
2.Висновки
учнів.
ІІІ. Заключна частина уроку.
1. Підведення
підсумків.
Вчитель:
Ну що ж, а тепер поглянемо на наші листочки паперу, що ми клеїли на дошку на
початку уроку. Скажіть, будь ласка, чи змінився ваш настрій наприкінці
проведеного уроку? Чи справдилися ті побажання, що ви висловили на своїх
листочках?
(Учні
розповідають про свій настрій в кінці уроку, про враження від проведеного
уроку)
2. Повідомлення
завдань на наступний урок.
3. Повідомлення
домашнього завдання.
(Опрацювати конспект, вивчити
основні поняття, стор.21-41 за підручником А.В.Федоров, А.А.Новикова «Медиаобразование в ведущих странах
Запада» прочитати).
Перелік
питань:
1) Поняття «Медіа-освіта» означає:
А) навчання
теоретичним вмінням оволодіння інформаційними процесами;
Б) вивчення
мас-медіа;
В) навчання
теорії і практичним умінням для оволодіння сучасними
засобами масової комунікації;
2) Медіа-освіта
пов’язана з:
А) друкованими
видами мас-медіа;
Б)
електронними носіями інформації;
В) усіма видами
мас-медіа.
3)
Медіа-грамотність – це:
А) здатність використовувати, аналізувати, оцінювати і передавати повідомлення
в різних формах;
Б) здатність розуміти, що таке інформація;
В) вміння працювати на комп’ютері.
4) Бути
медіа-грамотним означає:
А) бути
освіченим у галузі комп’ютерних технологій;
Б) володіти інформацією і критичним розумінням природи, техніки і впливу мас-медіа,
одночасно маючи здатності
створювати медіа продукти;
В) щодня
переглядати друковані видання.
5)Найголовніша
мета медіа-освіти:
А) розвивати
здібності до сприйняття, оцінки, розуміння та аналізу медіа-текстів;
Б) оволодіння
комп’ютерними навичками;
В) створення
власного сайту.
Тема. Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини».
Сучасні засоби масової
інформації
Мета: ознайомити учнів з поняттям «інформація мас-медіа. Ознайомити учнів зі сучасними засобами
масової інформації, формувати навички оволодіння навчальним матеріалом за
допомогою комп’ютера, розвивати комунікативні здібності учнів, виховувати
культуру мовлення, вміння висловити свою точку зору
Тип уроку: урок
засвоєння
нових знань
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ.Актуалізація знань учнів, оголошення основних завдань
уроку.
Фронтальне опитування учнів.
1.
Інформаційна
культура – сукупність
матеріальних та інтелектуальних цінностей у галузі інформації, а також
історично визначена система їх відтворення і функціонування у соціумі.
2.
Медіа – засоби масової комунікації – технічні засоби створення
запису, копіювання, розповсюдження, зберігання, сприйняття інформації та обміну
її між автором та аудиторією
3.
Медіа-культура,
медіа-грамотність - система рівнів розвитку особистості людини,
здатної сприймати, аналізувати, оцінювати медіа текст, займатися медіа
творчістю. Результат медіа-освіти, вивчення медіа.
ІІ. Основна частина
уроку.
І. Ознайомлення учнів з теоретичним матеріалом.
У комунікації, медіа
(сингулярний медіум, англ. singularmedium) — це канали, які забезпечують
зберігання і передачу або інструменти, що використовуються для зберігання і
подання інформації або даних. Він часто
згадується як синоніммас-медіа або новинних медіа, але може означати єдине
середовище, яке використовується для комунікації (передачі) будь-яких даних в
будь-яких цілях.
Уперше над необхідністю вивчення і
розуміння медіа задумався канадський вчений М.Маклуен («Розуміння медіа:
Зовнішні розширення людини» (1964)). Результатом його робіт щодо вивчення медіа
стала книга «Закони медіа», яка вийшла вже після його смерті.
Види медіа
Засоби комунікації можна розділити на
мас-медіа і директ-медіа (прямі медіа).
Мас-медіа — засоби одночасної передачі
інформації групі людей, тобто засоби масової інформації. До цього виду медіа
відноситься: телебачення, радіо, преса, носії зовнішньої реклами та інші.
Іншим видом медіа можна
назвати директ-медіа. До директ-медіа відносяться такі засоби доставки
повідомлення як: пошта, телефон, факс та інші.
Сучасні засоби масової
інформації (ЗМІ), мас-медіа (Mass media) — преса (газети, журнали, книги),
радіо, телебачення, інтернет-видання, кінематограф, звукозаписи і відеозаписи,
відеотекст, телетекст, рекламні щити і панелі, домашні відеоцентри, що поєднують
телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам
притаманні якості, що їх об'єднують — звернення до масової аудиторії,
доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження
інформації.
В Україні діяльність ЗМІ регулюється
законами «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про
інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» та низкою інших.
Інтернет-ЗМІ
З появою і поширенням Інтернет а з'явилися
інтернет-ЗМІ. Вони швидко завоювали популярність, хоча їхня аудиторія поки
набагато менше, ніж «традиційних» (як їх стали називати) ЗМІ. Майже всі ЗМІ
мають сайт и в Інтернеті, на багатьох з них публікуються регулярно оновлювана
інформація: як правило, це інтернет-версії тих самих матеріалів, іноді вони
виходять із затримкою, іноді до матеріалів та / або архівів доступ є платним.
Звичайно основні доходи інтернет-ЗМІ надходять також від реклами, хоча ЗМІ може
бути і спонсорованим як мовний орган будь-якої організації.
Інтернет-ЗМІ в силу специфіки мережі
Інтернет найбільш схожі на звичайну стінгазету, вивішену в загальнодоступному
місці. Таким же чином інформація в них, як правило, мається на єдиному
екземплярі, ознайомлення з нею відбувається виключно з ініціативи читача
неодночасно, потрібно знати адресу: географічний для стінгазети, електронний
для інтернет-ЗМІ, аудиторія читачів з цих причин досить випадкова і непостійна
в обох цих джерел інформації. (більше інформації ви можете знайти за адресою
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%9C%D0%86 ).
ІІІ. Заключна частина уроку.
1. Підведення
підсумків.
